Ага: пекти пиріжки та запускати шарікі.

нема ринку→нема індустрії→нема революції

Я прекрасно пам"ятаю як подібне казали про дизайн взагалі років 10-15 тому: "нікому в Україні той дизайн не потрібен".
Я постійно стикаюся з людьми. які щиро дивуються, коли дізнаються, що в Україні можна замовити шрифти. Треба вмєняємі ціни + грамотний, масований ПіАр.

Треба вмєняємі ціни + грамотний, масований ПіАр

Ціни... Для початку у більшості випадків треба довести необхідність придбання шрифта в принципі!
піар... маєш кошти - маєш піар...

подібне казали про дизайн
ну український дизайн так і не спромігся на революцію.
трохи ліпшим став загальний рівень, з'явилось кілька цікавих імен, але й уже.

вмєняємі ціни
ціни на роздріб? чи на розробку?

Андрію, ринок як такий є. Але треба "вигризати" своє місце на ньому.
Я спостерігаю за деякими шрифтовими форумами - найбільшою популярністю користуються гельветика, праґматика та геліос (різноманітні шрифтові колекціонери-маніяки в розрахунок не беруться). І хоч трісни - нічого іншого не треба.
Зрозумій вірно - я, наприклад, не бачу, як в суспільно-політичних виданнях можна використати Оксану (санс в даному випадку не розглядаю). Хіба шо в якихось рекламних матеріалах національного спрямування (це грубо кажучи). Але ж вона швидко набридне - як свого часу затаскали Бетіну, Жихарева.

ринку замовного шрифту як такого нема.
а його коштом, в принципі, живиться світове шрифторобство.
чи я щось пропустив?

Суспільство навколо починається з тебе самого.

(тупо) і шо?

Як кажуть маркетологи "створи свій ринок сам"

ггг, певно маркетологи-соліпсисти

чи ти радиш мені відкрити ґазету і замовити для неї у себе шрифт?

все гениальное

признается в следующей жизни.
привыкайте, батенька!:-)

мені йдеться якраз про брак живлющого ґрунту,
на якому щось ґеніяльне могло би зрости колись

читать все это грустно и печально

дарма, се ж не есей й не вірш.
тр'а оцінити відповідність написаному власним відчуттям, зробити висновка й написати коментаря ))

В таком случае, думаю это у вас временный спад в настроении. И через некоторое время вы будете не столь пессиместичны.

В любом случаю, думаю что ситуация изменится. В советские времена в спросе на шрифты не было смысла, поскольку конкуренции не было. По мере развития бизнеса - все больше спрос на качество продукции. Ну а в дизайне и рекламе это должно привести к спросу на качественные и оригинальные шрифты.

рассказывать о шрифте, преподавать, показывать, объяснять каждому встречному — и твои внуки-шрифтовики дождутся того времени, когда шрифты будут заказывать постоянно :) как-то так
Андрию, у нас еще как минимум по 20 лет работы, а наверное и больше — может, еще есть время осуществить качественный скачок? только, он делается не в одиночку — тут должны коллеги-соотечественники объединиться, прочувствовать общее
мысли понятные
а выход есть только один )
успехов тебе! не зря съездили, значит )

Вера, я не совсем о себе написал,
а про культуру, чурающуюся родного слова и родной формьі для слова.

сам-то я доволен ролью поставщика американских домохозяек.
хотя качественного скачка тут ожидать не приходится как будто ))

ну, когда ты составляешь примерно одну треть шрифтовых дизайнеров Украины, сложно, наверное, писать не о себе :))

Мне кажется, проблема глубже, нежели отсутствие агрессивного пиара. Главный потребитель - общество, не готово принять, то что вы ему предлагаете. Шрифт - вещь рафинированная. У нас к таким "мелочам" серьёзно не относятся. Мы в Украине и в Росии (в этом вопросе мы едины) больше склонны к декоративной пышности и позолоте. Византия. А вы говорите "кернинг"!

Україна та Росія дуже різні, в цьому питанні так само

нате й мою баночку на дьоготь

Андрію, все не так просто, але й не так сумно. ну, так воно здається мені, темному

певно, пишу банальні речі, але штука не в тому, аби самому в себе замовляти шрифти і створювати газету, щоб їх використовувати. і навіть не в пєарі справа, хоч і без оного не обійтися. для розвитку, як ти сам слушно зауважив, треба ґрунт. але це має бути не умовна сукупність суперечливих приватних вражень розрізнених шрифтовиків-каліграфів на їхніх жжшниках та приватних сайтах, це має бути, не побоюся страшненького слова, інституція, ба навіть організація.
«От про це і поговоримо»

протистояння еліти та маси (меншості та більшості, кому як до вподоби) тим і цікаве, що еліта зазвичай має вищий рівень організації та компетенції в тій сфері, в якій зведено протистояння. якщо еліта хоче домінувати, їй варто тільки переконати масу: «Ми маємо те, що вам потрібно», а потім просто утримувати ключові позиції «батьків-засновників» та спрямовувати розвиток ситуації, значною мірою за рахунок самопроголошеного авторитету.
(до речі, цю модель цілком незле використали лєбєдіанці)

на логічне питання «а як ти їх переконаєш?» буде проста відповідь: нахрапистим самопроголошенням :)
наприклад, так. створюємо часопис (хай навіть електронний напочатку), присвячений типодизайну.
але річ у тому, що в ньому не просто обговорюємо історичні зразки та роботи одне одного, ганяємо суб’єктив та депресняки, а вдаємося до неупередженої, безсторонньої та арґументованої критики того, що нам пхають перед очі, та ще й за гроші.

першим ділом — книжки. давно час приструнити халтурні видавництва: Фоліо, Юніверс і купа дрібніших відверто марнують папір, бо там дуже часто кульгає якість перекладу, а про якість оформлення взагалі не йдеться. де й коли хто останнім часом бачив публікацію, присвячену критиці такого штибу? де й коли хто бачив свіженьке українське (!) видання, присвячене проблемам типографії? хоч би й на рівні «Живої типографії» Королькової? та я мало не плакав над цією книжечкою: чому, чому в нас таких підручникових істин ніхто не знає? де в мережі доступний добрий український типограф?

часописи, газети, реклама: пробувати на зуб можна кожного, аби з розумом. та й не тільки матюкати можна, деякі речі варті похвали: той самий «Гамлет» у тканині (хоча дещо там і покритикувати варто, щоби в другому виданні не повторилося).
з часом із думкою такого осередку доведеться рахуватися. тут починається авторитет.

жодне суспільство не маритиме шрифтовими новаціями, якщо його до того не присилувати. мій досвід спілкування з іноземцями (поляки, німці, австрійці) лише підтвердив таку думку: вони так само були домогосподарками в тому розумінні. будь-яка маса-більшість пасивна та інертна. найбільше вона любить сміхове мавпування та серйозних проводирів. треба окреслити нову сферу і сказати: ось вам проводирі, а ось — зразки для мавпування. щойно виникне така точка диференціації, почне наростати поляризація довкола неї — прибічники, суперники, помірковані спостерігачі… все це створить умови для обговорення, конкуренції та розвитку, а може — навіть революції :)

не варто чекати з моря погоди. ситуацію треба або контролювати і змінювати, або, як у нас люблять казати, «спускатися на дно». думаю, друге нам не підходить ;)

ps. вживання термінів еліта-маса (більшість-меншість) тут загалом суголосна вживанню цих слів у Фаулза, передусім в автопортреті в ідеях «Арістос». коротко, суть у тому, що демаркаційна лінія між елітою та масою проходить не між індивідами, а в кожному з них. від себе додам, що особистий досвід людини просто-таки списаний цими демаркаціями відповідно до сфер компетенції. у певних сферах кожна людина може належати до еліти, але в решті (більшості) сфер вона належить до маси. справа в тому, щоби наголошувати на своїх елітних сферах. це офтоп, звісно

дякую за розлогий коментар.

цікаво що мій допис може сприйматися як нарікання на тяжку долю. направду мені подобається бути дилетантом і автором популярних у американських домогосподарок шрифтів (спасибі господиням за це).

електронний типожурнал жевріє під адресою http://type.org.ua

про елітність може прокоментую згодом ))

ну, я за розлогий коментар теж буду вдячний :)

думаю, радше мій допис свідчить, що мене турбує брак типокультури. у нас видають катастрофічно мало добрих книжок, та й то на них треба через пальці заглядати. водночас видають дуже багато прутні, марнують папір, гроші та сили людей. я мав не одну нагоду вивчити цю кухню і ззовні, і зсередини. кілька років я працюю з версткою і редагуванням, але що більше тим займаюся, то більше проблем бачу. певно, це дуже наївно, але я хочу і можу працювати для того, щоби цю ситуацію покращити. може, навіть рішуче. але пакамись адин у полі :)

власне, тому вибрався на Свято, почав приділяти більше часу шрифтам і типографії. тому почав тинятися спільнотою ua_typography і пхати всюди носа. може, я трохи настирливо це роблю, тоді даруйте.

особисто до вас теж мав питання, але не хотів докучати з тим без дозволу. можна? :)

о, ви були на святі? шкода що наживо не погомоніли. на письмі мені важко передавати потрібну інтонацію, хіба додавати смайли ))

я розумію вас щодо тематичної літератури,
але мене особисто цікавив би не «підручниковий» текст, а живий досвід фахової людини. як от «Книга про буквы» в деяких моментах (яка і загалом прекрасна книга).

в українських вишах шрифт вивчають, і методичну літературу пишуть, наскільки я знаю.

*

але чого ж не задати питання? ну не відповім у крайньому разі ))